Книги

Чому книги про мотивацію та розвиток не працюють

У 2016 я прочитав 66 книг, 12 з яких були нехудожніми. Серед того, що я прочитав були:

  • Птаха за птахою. Енн Ламотт
  • Ефект плато. Боб Салліван
  • Візуалізуй це. Девід Сіббет
  • Сам собі MBA. Джош Кауфман

Дивовижні книги, які змінили життя не однієї людини — принаймні про це написали маркетери на обкладинках. Сповнений віри, я прискіпливо робив нотатки головних ідей та порад. От тільки одна проблема — після цих книг я почував себе більш нещасним, аніж до них.

Наприклад, я прочитав книгу про те, як будувати свій бізнес. Дізнався про деталі планування, фінансування та роботи з командою. До того ж, у книзі були приклади людей, які досягли успіху, дотримуючись цих порад. Здавалося б, чого в цьому поганого та у чому проблема?

Проблема в тому, що ми не використовуємо нові знання

Справа в психології людини. Абсолютно природно хотіти змінити своє життя, порівнювати себе із досягненнями знайомих та самому хотіти зробити щось. Можливо, саме тому ми починаємо читати книги «Як заробити мільйон» та «Сам собі МВА». Але якщо не використовувати знання із цих книг, то вони приносять ще більше невдоволення.

Тобто людині легше, якщо вона не знає, як розпочати свою справу й нічого не робить, щоби її почати, аніж знає, що робити, але нічого не робить. Фух, складне речення.

Не читайте повчальні книги, якщо не плануєте використовувати набуті знання. Вони принесуть тільки нещастя.

Уже кілька років я мрію про власну базу знань, але я не можу знайти програму, яка б відповідала всім вимогам. Нічого поганого — зроблю, коли знайду. Але нещодавно я прочитав декілька статей про те, як організовувати базу знань, де автори описують власні здобутки та системи роботи з інформацією. Легко здогадатись, що раніше я почував себе краще. Тепер я ще більше хочу власну базу знань, але не можу її зробити, бо не маю програми. Замкнуте коло. Хочу, але не можу.

Що робити

Здається, що все просто — прочитати книгу й почати використовувати нові знання. Здається, що саме такий план пропонують усі сучасні книги. Насправді ж, просте прочитання книги нічого не дасть, хіба що понизить самооцінку та ще більше пригнітить. Знання треба використовувати.

Я зазвичай намагаюсь працювати з книгою. Цей процес має декілька принципів:

  • завжди робити нотатки
  • корисні поради виписувати в окрему дошку в Трело
  • одразу ж планувати коли і як використовувати нові знання
  • відкидати пораду, якщо не зможу її зараз же втілити в життя
  • якщо порада вимагає довгого втілення і впевнений, що це варто зробити, то записую в плани на майбутній рік-два-три й одразу ж починаю планувати втілення

Ці принципи дозволяють мені позбуватися відчуття, що я знаю як робити, але не роблю. Читаючи книгу, я одразу ж фільтрую ідеї, які варто використати. Якщо ідея не проходить фільтр, або я розумію, що ідея цікава, але я не впевнений, що саме це хочу робити — значить вона не для мене. Це нормально, почуття провини тут зайве.

Нові знання без застосування не просто зайвий багаж, але шкідливий багаж. З собою варто брати тільки те, що корисне та те, що точно можна використати. Усе инше можна залишити.

«Підштовхни» — Річард Талер, Кас Састейн

★★★★ Швидкий підсумок: «Підштовхни» вчить, як будувати оточення, яке підштовхує людей несвідомо приймати кращі рішення, або рухатись у правильному напряму. Книга описує можливості побудови архітектури вибору. Ця книга вирізняється від инших тим, що вона сфокусована на дизайні оточення загалом, а не на покращенні внутрішнього стану чи життя окремої людини. 3 уроки з книги: 1. Поштовх — це тонкий […]

Якого біса?
Так, я письменник

Скільки разів ви чули цей голос у голові: «Я не справжній письменник, я ж не написав жодної книги». Скільки разів ви говорили собі: «Так, я пишу кожен день, я люблю писати, але я не думаю, що можу називатися письменником». Якого біса? Так, ви письменник, бо ви пишете! Що вам ще потрібно? Диплом із мокрою печаткою? […]

Як знайти час, щоб писати

Чотири місяці тому я був переконаний, що не зможу вести блоґ. Де я знайду стільки часу? Звідки візьму натхнення? А де шукати ідеї? До того ж скільки є відволікань — книги, фільми, музика, робота, чужі статті, листи, друзі… У мене є така риса характеру — не завершувати почате. Рік тому я писав у блозі про […]

Чому я видалив Disqus зі свого блоґу

Я вирішив видалити систему коментарів Disqus зі свого блогу. І це серйозне та виважене рішення. Звичайно, користуватись Дискусом зручно, але негативні сторони переважають: Головна причина. Час завантаження будь-якої сторінки блоґу збільшився до 36 секунд, тому що Дискус завантажував файл count.js. Вирішити проблему так і не вдалося. Єдиний варіянт — вимкнути додаток. Приватність. Мене не покидала […]