Підписи до ілюстрацій

Переконаний всі зрозуміють, якщо стаття не має ілюстрації — мало хто її прочитає. Можна написати досконалу статтю, але читач спершу подивиться на ілюстрацію та оформлення, лиш потім недбало прогляне текст. Таким чином ілюстрація або приверне увагу й примусить читати далі, або викличе огиду й відштовхне читача. Про це вже є стаття.

1. Зараз розберемося із підписом під ілюстрацією. Ось гіперболічний приклад:

pidpysy-do-ilustracij-golovonog-org-1

Приклад з лівого боку — стандартний заголовок і стандартна стокова ілюстрація без підпису. Немає відповіді на важливе запитання «Навіщо це читати?»

Приклад з правого боку зацікавлює, починаючи із заголовка «Як працювати й не вилетіти у відкритий космос». До того ж, підпис під фотографією додає змісту ілюстрації й продовжує тему.

2. Ілюстрація без підпису — оздоблення не в тему виступу: все одно, що використати палац 1001 ночі для вистави Гамлета.

Пояснюю на реальному прикладі.

pidpysy-do-ilustracij-golovonog-org-2

Цікаво, де на стоковій фотографії ліворуч знаходиться Стівен? Виглядає сухо. Я вже знаю, що в статті написані банальні «пишіть системно, читайте книжки, купіть друкарську машинку» — нудота. Тому й немає підпису, бо немає що написати.

Ілюстрацію для прикладу праворуч я зробив за 10 хвилин в Гимпі. Ось вони, герої статті, Кінг, Ріордан і Лафлер — живі люди, успішні письменники. Підпис логічно продовжує заголовок.

3. В Інстаграмі не треба підписувати фотографію, бо там відомо хто опублікував. Але якщо ми публікуємо ілюстрацію не в соціяльній мережі, завжди треба писати імʼя того, хто зображений на фотографії. Підпис збагачує знадіб та робить його переконливим. Наприклад, зняток з іменки Мейлчимпу:

pidpysy-do-ilustracij-golovonog-org-3

Без підпису ліворуч, це дівчина з фотостоку без імені й історії. Її таємничий погляд наче натякає мені, що цифра про 14 мільйонів користувачів може бути такою ж брехнею, як і те, що фотографія значить щось більше, ніж просто оздоблення сторінки.

Праворуч, додаємо підпис і безіменна дівчина стає Жоанною Фриман, оздобником Мейлчимпу. Звичайно, я її не знаю і ніколи не зустріну на вулиці, але те, що ця дівчина має імʼя та працює в компанії, додає чесності усій сторінці.

4. Підпис до ілюстрацій мусить описувати те, що не зрозуміло. Якщо на фотографії песик в червоних окулярах, не треба про це писати.

pidpysy-do-ilustracij-golovonog-org-4

Це поганий приклад підпису. Собаку та автора видно на фотографії. Безглуздо це описувати.

Хороший підпис збагачує знадіб, вказує на важливе й розповідає додаткову історію. Якщо цього немає — перепишіть підпис.

До речі, нормально, якщо підпис до ілюстрації буде довгим. Головне, щоб він підтримував матеріял й надавав нову, корисну інформацію. Ілюстрація першою привертає увагу, а підпис переконує прочитати подробиці у статті.

До того ж, підпис мусить бути цілком незалежним. Навіть якщо читач прочитає заголовок, перегляне фотографію, прочитає підпис і закриє сторінку — нехай же він візьме з собою корисний факт, який є у підписі.

Правило: якщо не можете вигадати, що підписати — треба замінити ілюстрацію. Абстрактні малюнки та ілюстрації-декорації важко підписати.

Формат та зміст ілюстрацій


Увага! Якщо слова «лайно та презерватив» ранять вашу психіку, не читайте цю статтю.

Коли нормальні матеріали супроводжуються неякісними ілюстраціями, хочеться ввести жорстку цензуру в інтернеті. Здається, що фотостоки заполонили мозок більшості блогерів та редакторів. Тепер можна одне й те саме фото зустріти на сайті про науку, кулінарію та годування груддю.

Ось вам приклад:

Ілюстрації — сумовите лайно до лайно-статей ні про що. Проблема цього сайту — в ілюстраціях, які підібрані до статей. Абстрактні картинки з фотостоків складають враження дешевої халтури.

Ось ще стандартний приклад. Стаття про пошук призначення в житті. Знову якийсь експерт розмірковує про самостійність, роботу в офісі та вихід із зони комфорту. Я одразу все розумію: тема сумна, але для деяких людей все ще нова:

Тут автор взяв фотографію дівчинки зі стоку шпальт для телефонів Самсунг. Це красива фотографія, в неї є ідея, красиві кольори. Але що не так?

    Всі користувачі Самсунгу її бачили.
    В ній немає правди.
    Занадто стокова.

Ілюстрація ніяк не збагачує статтю. В тексті немає навіть слова, яке пов’язано із фотографією. Цю ілюстрацію будь-хто дістане з того ж самого Ґуґла і всуне у свою лайно-статтю. Тому я одразу розумію, що буде чергове бла-бла.

Пропоную розібратись, що є ілюстрацією та який вона має зміст.

Що таке ілюстрація

Ілюстрація — це усе, що зображує героїв, ситуацію, предмети, природу, явища, статистику, сюжети.
Ілюстрацією може бути: фотографія, схема, скріншот, мапа, інфографіка, відео, графіка, колаж, малюнок.

Звичайний читач інтернету переглядає ілюстрації раніше тексту. Мало хто сьогодні захоче мати справу с текстом без ілюстрацій. Тому контентщики пхають неякісні, перші-ліпші, шаблонні ілюстрації усюди. Якщо ілюстрації виглядають дешево, увесь матеріал буде виглядати нікчемно.


Це заголовок та головна ілюстрація до статті про шахрайство в інтернеті блоґу «Большие планы». Матеріал — корисний і цікавий. Текст — живий. Але картинка робить його куском лайна. Перше враження — банально. Знову шаблонне сприйняття хакерів-хлопців-школярів, які завжди сидять в худі перед монітором і не бачать нічого, окрім коду. Далі читати не варто.

З іншого боку, потужна ілюстрація приваблює увагу навіть до слабкого матеріалу. На цьому можна зіграти та приховати деякі проблеми, бо якісна ілюстрація завжди збагачує текст:


Блоґ «Теории и практики». Проста, навіть нудна тема зі слабим заголовком, але привабливою ілюстрацією. Виглядає цікаво і хочеться прочитати.

Ілюстрація говорить перш ніж текст.

Зміст ілюстрації

Найкраща ілюстрація — та, що підтверджує текст: скріншоти, фото з місця подій, портрет героїв статті.

Ось ілюстрація до рекламної статті «Класики в моді». Стаття розказує, який вигляд мали б видатні українські поети та письменники, якби жили у 2016. Також в статті чудові уривки з лірики цих письменників про осінь та зиму.

Ця ілюстрація правильна, бо чітко зображує, що є у статті. Нічого зайвого — стильна фото та простий заголовок.

Найкраща ілюстрація — та, що підтверджує текст.

Якісна ілюстрація завжди збагачує текст і допомагає краще його зрозуміти. В будь-якому іншому випадку ілюстрація буде зайвою декорацією без сенсу.


Слабенька стаття проілюстрована ілюстрацією зі стоку. Навіть думати не треба, бо підписано «взяли зі стоку Флікр». Без ілюстрації читач нічого б не загубив. Значить, її можна просто видалити — нехай текст говорить сам за себе. Милиці йому не потрібні.


Серйозна стаття про способи заробітку на залишках грошей від блоґу «Тинькофф–Журнал». Скріншоти не просто збагачують читацький досвід, але й додають інформацію, якої немає у статті. Отже, ілюстрації привертають увагу і доповнюють текст.

Ілюстрація мусить доповнювати текст, а не просто прикрашувати його.

Бувають також статті на абстракті теми: любов, бізнес, саморозвиток. Будь-яка ілюстрація на таку тему буде метафорою, бо як зобразити бізнес?
Найгірше, що може зробити автор — проілюструвати статтю шаблонною метафорою. Шаблонні метафори тупі та прямолінійні. Для любові — це серце, або лебеді, для фінансів — гроші та таблиці. Щоб перевірити неякісну метафору достатньо набрати ключове слово в Ґуґлі:


Пошуковий результат за словом «бізнесмен». Такі картинки — метафора зі стоку — набридлі стереотипи. Будь-хто одразу ж зрозуміє про що йде мова і за декілька мілісекунд вирішить, що стаття з такою ілюстрацією не вартує уваги. Здається, що бізнесмен завжди в піджаку, з телефоном, ноутбуком, зайнятий справами та успішний.

Ще приклад. Відома авторка блоґу Брейнпікінс Марія Попова ілюструє кожну статтю. Це завжди обкладинка книги, фотографія автора і креативні доповнення. Усе завжди в одному стилі та виглядає насичено.

Ілюстрація до статті про любов і життя невролога Олівера Сакса. Можна було б просто вставити фотографію як з Вікіпедії, але Марія обрала фото Олівера і Робіна Вільямса під час фільмування кінематографічної адаптації його книги «Пробудження». Фотографія важлива, бо в статті йдеться про важке життя талановитого інтроверта і людини з нетрадиційною орієнтацією, а на фото — він посміхається разом з комедіантом. Це відкриває іншу сторону його життя.

Тупі стокові ілюстрації теж можна використовувати, але щоб вони виглядали добре, треба мати неабиякий хист. Якщо метафора недолуга, нехай вона буде спеціально такою. Якщо з фантазією не склалось — краще не експериментуйте.

Щоб ілюстрація була якісною, помічайте нові ідеї. Гортайте сторінки Ґуґла глибше. Беріть з третьої або четвертої полиці. Копайте глибше.

Найкращі ілюстрації — авторські

І все ж таки, якісні ілюстрації — ті, які вигадав автор спеціально для матеріалу. Найкраще, коли ці метафори неможливо знайти в Ґуґлі. Власне, навіть якщо ви не дизайнер, але вмієте малювати лівою рукою напідпитку, то це вже краще, аніж шаблонне фото.

Ось стаття з блогу Вейтбатвай. Автор малює безглуздих людей для ілюстрацій. Хоча виглядає це дешево, погодьтесь, що оригінально і класно.

Буває важко обрати метафору для ілюстрації, навіть якщо автор може зробити її сам. Тоді на допомогу приходить фантазія. Ось приклад ілюстрації до статті про ЙоптаСкрипт — першої мови програмування для гопників та реальних пацанів:

Здається, що нічого особливого, але виглядає ефектно: гопник на Луні, як Ніл Армстронг.

Хороша ілюстрація до статті — та, яку вигадав автор. Створюйте самі!

Якщо досі вважаєте, що фотосток — краще, що створило людство (окрім мікрохвильовки, реактивного двигуна та презервативу) — сприймайте цю статтю як стусан під зад.