Головоног

Розказуйте про те, що знаєте

yabluka-ne-ideia

Style of Gustave Courbet (French, 19th century)

Створюючи цей блоґ, я думав тільки про себе.
Дивне зізнання, чи не так?

Зазвичай редактори, журналісти та письменники кажуть, що пишуть для своїх читачів, щоб вчити їх, розважати, надихати. Насправді ж, письменник, який себе поважає, пише тільки для себе. Це як сталевар виливає метал тільки для себе, бо він це може, йому це приносить задоволення й він заробляє гроші. Письменники — не иншого складу, вони ті самі працівники слова, але пишуть, бо можуть й хочуть, а не тому, що треба розважати, надихати й вчити.

Усі статті в цьому блозі важливіші для мене, аніж для будь-якого читача. Я люблю ділитися знаннями, досвідом, успіхом та поразками. Блоґ та розсилка існують саме для цієї мети та ні для чого иншого. Я маю три причини, які спонукають мене продовжувати писати. Всі вони повʼязані з егоїзмом письменництва:

Ідеї — не яблука

Коли ви пишете корисну статтю, або вчите щось робити краще, навколо вас гуртуються люди. Вони мають свій досвід, знання та думки, а те, що ви пишете — поєднує вас в групу однодумців. Ця група — найважливіше, що можна отримати від блоґу.

«Якщо у вас є яблуко й у мене є яблуко, і ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея та у мене є ідея, і ми обмінюємося ними, то у кожного з нас буде по дві ідеї».
— Джордж Бернард Шоу

Саморозвиток

Чому вчителі знають напамʼять будь-яке правило? Тому що рік за роком проговорюють їх. Чому ми памʼятаємо те, про що говорили з другом пʼять років тому, але не памʼятаємо деталей прочитаної півроку тому книги? Тому що з другом ми говорили.

Якщо ви хочете щось практикувати чи запамʼятати важливі відомості — немає кращого способу, як розказати комусь. До того ж, коли розказуєш, починаєш помічати свої помилки, будувати ланки з иншими обставинами та подіями. Розказуючи, ми вчимося.

Заохочення

Ми всі егоїсти. Усе, що повʼязано з нами — має першочергове значення. Тому, коли стає зовсім важко й не хочеться нічого робити, я згадую, що не зобовʼязаний нікому писати, а роблю це для себе. Дозволяю собі відпочити деякий час, а потім берусь за роботу.

Отож, пишіть для себе — усі инші підстави безсилі.

Пишіть з однією метою — задовольняти власне бажання. Усе инше — брехня.
Підписатись на розсилку

Один раз на тиждень відправляю нові матеріяли з блоґу та просто корисні статті. Без спаму та реклами.

Поділитися
Телеграмнути

Write a Comment

Comment